Страница 4, всего страниц: 9 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Характеристика ланок фінансової системи України Фінанси суб'єктів господарюванняпризначені для забезпечення діяльності підприємств. Вони виступають базовою основою всієї фінансової системи, оскільки саме тут створюється ВВП, який виступає об'єктом фінансових відносин. Діяльність суб'єктів господарювання залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами.Мета господарської діяльності— виробництво товарів, здійснення робіт, надання послуг.Мета фінансової діяльності— отримання прибутку. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання регулюється законодавче — в частині взаємовідносин з державою, на підставі угод з іншими суб'єктами, в основі яких лежать інтереси підприємства, та статутними документами.Страхуванняявляє собою обособлену ланку фінансової системи, яка відображає відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів. У фінансовій системі воно займає проміжне місце між фінансами суб'єктів господарювання і державними фінансами. З одного боку, здійснення страхування забезпечується через страхові компанії, які є звичайними суб'єктами підприємництва, тобто їх діяльність належить до рівня мікроекономіки. З другого боку, створювані фонди характеризують перерозподіл фінансових ресурсів між окремими суб'єктами страхування і таким чином мають ознаки належності до макрорівня.Державні фінансихарактеризують державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави. Це основна сфера перерозподілу ВВП і тому всі суб'єкти розподільних відносин заінтересовані в її оптимальності. Державні фінанси включаютьцентралізованіланки — бюджет, фонди цільового призначення і державний кредит, а такождецентралізовані— фінанси суб'єктів господарювання у державному секторі.Бюджет держави— це основний фонд фінансових ресурсів і визначальна ланка державних фінансів.Фонди цільового призначенняхарактеризують централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем.Державний кредитхарактеризує відносини, при яких держава виступає позичальником. Міжнародні фінанси відображають рівеньсвітового господарстваі характеризують діяльність на цьому рівні як національних суб'єктів господарювання, так і держави.Міжнародні розрахункихарактеризують рух вартості між окремими країнами.Міжнародні фінансові інститутивиступають своєрідною надбудовою над сукупністю національних фінансових систем.Фінансовий ринокє важливою складовою фінансової та економічної систем. По-перше, він виступає своєрідною надбудовою, через яку координується діяльність усієї фінансової системи. По-друге, це сполучна сфера, через яку здійснюється рух фінансових ресурсів. Фінансовий ринок поділяється на дві ланки: ринок грошей і ринок капіталів.Ринок грошей— це сфера, де можна їх купити.Ринок капіталів— це сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності. Інструментом ринку капіталів виступають спеціальні цінні папери —акції.Акції та інші цінні папери, що не дають права власності, у т. ч. ті, що випускаються державою, формуютьринок цінних паперів. Управління фінансовою системою. Управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. Основним завданням органів управління фінансовою системою є забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносин. Центральне місце в управлінні фінансами в Україні, як і в будь-якій іншій державі, займаєМіністерство фінансів.Саме на нього покладені завданнязагального керівництва всією фінансовою системоюкраїни. До складу Міністерства фінансів входять два обособлених підрозділи: контрольно-ревізійна служба і державне казначейство.Контрольно-ревізійна службаспеціалізується на здійсненні фінансового контролю. По-перше, вона є органом відомчого контролю в системі Міністерства фінансів, здійснюючи ревізії фінансових органів з питань складання і виконання бюджету. По-друге, вона є органом державного контролю за ефективним і цільовим використанням бюджетних асигнувань безпосередньо у розпорядників бюджетних коштів. По-третє, контрольно-ревізійна служба проводить ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій державного сектора.Державне казначействостворено з метою забезпечення повного і своєчасного виконання Державного бюджету. На податкову адміністрацію покладені такі основні функції: розробка проектів податкового законодавства; проведення масово-роз'яснювальної роботи серед платників податків; облік платників податків та надходжень їх до бюджету; контроль за правильністю обчислення податків та інших обов'язкових платежів і своєчасністю їх сплати; накладення штрафних санкцій і адміністративних стягнень на порушників податкового законодавства; міжнародне співробітництво в сфері оподаткування.Рахункова палата Верховної Ради Українистворена з метою здійснення позавідомчого контролю за складанням і виконанням Державного бюджету, вироблення й аналізу бюджетної політики держави, контролю в сфері державного кредиту і грошово-кредитної політики. Комітет з нагляду за страховою діяльністюорганізує функціонування страхового ринку.Страхові компаніїзаключають угоди на страхування, приймають страхові платежі й виплачують страхові відшкодування, інвестують тимчасово вільні кошти.Аудиторська палатаорганізує незалежний фінансовий контроль.Аудиторські фірмипроводять перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання і дають свої висновки стосовно законності й правильності здійснення фінансових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам, достовірності бухгалтерської і фінансової звітності.Національний банк Україниє основним фінансовим інститутом у сфері грошового ринку. Саме він здійснює емісію грошей, які виступають інструментом фінансових відносин, і регулює грошовий обіг у країні. Важливе завдання Національного банку — організація ефективного функціонування кредитної системи. Важливою його функцією в банківській системі є забезпечення проведення міжбанківських розрахунків та кредитування комерційних банків, тобто він виступає банком банків.Міжбанківська валютна біржапроводить торги з купівлі-продажу іноземних валют.Державна комісія з цінних паперів та фондового ринкуорганізує функціонування ринку цінних паперів.Фондова біржапроводить операції з цінними паперами. Основне її призначення — організація функціонування вторинного ринку.Фінансові посередникина ринку цінних паперів виконують роль сполучної ланки між емітентами цінних паперів та інвесторами.Пенсійний фондстворений з метою акумуляції і раціонального розміщення коштів, призначених для пенсійного забезпечення. Фонд соціального страхування та Державний інноваційний фонд виконують аналогічні функції відносно відповідних цільових фондів. Фінансовий механізм і його суть, складові елементи, і їх характеристика . Финансовый механизм представляет собой систему действия финансовых рычагов, выражающуюся в организации, планировании и стимулировании использования финансовых ресурсов.Организация финансового механизма— это система мер, направленных на рациональное сочетание труда, средств производства и технологии в процессе управления финансами. К организационным процедурам относятся: создание органов управления финансами, построение структуры аппарата управления, разработка методик, инструкций, норм, нормативов и т. п. Организация финансового механизма отражает также тесную взаимосвязь между системой финансовых рычагов и финансовыми ресурсами. Эта взаимосвязь выражается через координацию и регулировании.Координацияв финансовом механизме означает согласованность работ всех звеньев системы механизма, аппарата управления и специалистов.Регулированиев финансовом механизме означает воздействие механизма на финансовые ресурсы, посредством которого достигается состояние устойчивости финансовой системы при возникновении отклонений от заданных параметров.Планированиев финансовом механизме представляет собой процесс выработки плановых заданий составления графика их выполнения, разработку финансовых планов и финансовых программ, обеспечение их необходимыми ресурсами и рабочей силой, контроль за их исполнением.Стимулированиев финансовом механизме выражается в использовании финансовых стимулов для повышения эффективности производственного и торгового процессов.Финансовый механизместь инструмент воздействия финансов на хозяйственный процесс, под которым понимается совокупность производственной, инвестиционной и финансовой деятельности хозяйствующего субъекта финансовому механизму присущи свои конкретные функции, а именно: 1) организация финансовых отношений; 2) управление денежным потоком, движением финансовых ресурсов и соответствующей организацией финансовых отношений.Структуру финансового механизмасоставляют пять взаимосвязанных элементов: финансовые методы; финансовые рычаги; правовое обеспечение; нормативное обеспечение; информационное обеспечение.Фінансове регулюванняяк підсистема фінансово-кредитного механізму засновується на правовому регламентуванні розподільних відносин у суспільстві й на окремих підприємствах. Оскільки фінанси являють собою розподільні й перерозподільні відносини, то і зміст фінансових методів регулювання полягає в тому, що вони по суті є методами розподілу. Відомі дваметодирозподільних відносин: сальдовий і нормативний.Сальдовийметод передбачає виділення підсумкового (сальдового) елемента в розподілі доходу.Нормативнийметод розподілу полягає в тому, що всі елементи розподілу визначаються за нормативами, які встановлюються по відношенню до об'єкта розподілу. При сальдовому методі головне — виділення підсумкового елемента. У ньому повинні бути закладені стимулюючі функції, і вони мають реалізуватися на практиці. Якщо цього нема, то така модифікація сальдового методу не відповідає завданням фінансового регулювання. При нормативному методі важливе встановлення оптимального співвідношення між нормативним регламентуванням та самостійністю юридичних і фізичних осіб у витрачанні коштів. У складі фінансово-кредитного механізму створюється набір фінансовихінструментів,за допомогою яких здійснюється вплив на різні сторони суспільного розвитку.Видамитаких інструментів є податки, внески і відрахування. Конкретний склад фінансових інструментів постійно змінюється залежно від завдань фінансової політики. Чим ширше втручання держави у фінансову діяльність підприємств і населення, тим більше йому потрібно інструментів. Розширення самостійності підприємств в умовах переходу до ринкових відносин привело до звуження кола фінансових інструментів. Нині до них належать платежі в бюджет і фонди цільового призначення, а також амортизаційні відрахування. Сутність державного бюджету, його призначення. Бюджет держави є дуже складним і багатогранним явищем у суспільстві. Якекономічна категоріябюджет являє собою сукупність економічних відносин між державою, з одного боку, і юридичним та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Відповідно до функцій держави виділяються і групи видатків бюджету: Права держави в розподілі ВВП засновуються на двох чинниках.По-перше,на виконанні нею зазначених суспільних функцій.По-друге,держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб'єктів його створення, виступаючи власником засобів виробництва у державному секторі, тобто виконуючи підприємницьку діяльність.Правовахарактеристика бюджету пов'язана із його законодавчим регулюванням, як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері його складання і виконання як фінансового плану. Бюджет виступає документом, в якому подається розпис доходів і видатків, що затверджується у формі закону. Структура бюджету як фінансового плану характеризується складом і питомою вагою доходів і видатків. Бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль в діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує фінансову діяльність держави, робить її конкретною і фінансово забезпеченою.За матеріальним змістомбюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету характеризує річну суму коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків. Система державних фінансів Склад державних фінансів розглядається за ланками і рівнями органів державної влади й управління.Ланкамидержавних фінансів, як було вже показано, виступають: бюджет держави; Фонди цільового призначення; державний кредит; фінанси державного сектора. Зарівнямидержавні фінанси поділяються на загальнодержавні й місцеві.Загальнодержавні фінансипризначені для забезпечення тих потреб суспільства, які мають загальнонаціональний характер і відображають інтереси держави в цілому. Через загальнодержавні фінанси здійснюється територіальний перерозподіл ВВП з метою збалансованого розвитку окремих регіонів.Місцеві фінансивиступають фінансовою базою місцевих органів влади та управління. Вони забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах, їх внутрішньотериторіальний перерозподіл. Функціонування сфери державних фінансів характеризується такими фінансовими категоріями: державні доходи, державні видатки, державний кредит.Державні доходи— це сума коштів, що мобілізується державою на забезпечення своєї діяльності. За рівнем їх розміщення вони поділяються на централізовані й децентралізовані.Централізованіконцентруються в бюджеті держави і фондах цільового призначення.Децентралізованідоходи розміщаються на державних підприємствах. Основне призначення системи державних доходів — створення надійної фінансової бази для забезпечення фінансової діяльності держави.Державні видатки— це сума коштів, що витрачається державою в процесі здійснення її фінансової діяльності. Відповідно до рівня розміщення державних доходів вони також поділяються на централізовані (з бюджету і фондів цільового призначення) і децентралізовані. Система державних видатків призначена забезпечити раціональне розміщення та ефективне використання державних коштів.Державний кредитхарактеризує залучення коштів державою на позиковій основі. Кошти, що мобілізуються за допомогою державного кредиту, надходять до бюджету. Внутрішні відносини в системі державних фінансів, що відображаються у грошових потоках, складаються між бюджетом і фондами цільового призначення. У системі зовнішніх відносин сфери державних фінансів основне місце займають взаємовідносини з юридичними і фізичними особами. Це, з одного боку, сплата податків купівля державних цінних паперів, внески в цільові фонди, з іншого — асигнування і виплати з бюджету і цільових фондів, повернення боргів та виплата процентів з позик.
Страница 4, всего страниц: 9 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Шпоры на экзамен по Финансам. Реферат: [База экономических рефератов], 19.03.2006.
|