Страница 2, всего страниц: 8 1 2 3 4 5 6 7 8
Господарюючий суб’єкт самостійно визначає напрями використання прибутку, якщо інше не передбачене статутом.
| | | | | | | | | | | Прибуток, що неоподатковується | | | Прибуток, що оподатковується |
| | | Чистий прибуток | | | Податок на прибуток |
| | Резервний фонд | Фонд нагрома-дження | Фонд споживання | | |
| Соціальні потреби | Благодійні цілі | Тант'єма | Відсотки по облігаціям | Дивіденди по привілейованим акціям | Дивіденди по звичайним акціям |
Схема 1. Розподіл балансового прибутку. Резервний фонд створюється суб’єктами на випадок припенення їх діяльності для відшкодування кредиторської заборгованності. Він є обов’зковим для акціонерного товариства, кооператива, акціонерного товариства з іноземними інвестиціями . Акціонерні товариства зараховують до резервного фонду також емісійний доход, тобто суму різниці між продажною і номінальною ціною акцій, отриману при їх реалізації по ціні, яка перевищує номінальну вартість. Ця сума не підлягає якому-небудь використанню або розподілу, крім випадків реалізації акцій по ціні нижчий за номінальну вартість. Резервний фонд акціонерного товариства використовується на виплату процентів по облігаціям і дивідендів по привілейованим акціям у випадку недостатнього чистого прибутку для цих цілей. Відрахування до резервного фонду і в інші подібні по призначенню фонди відбувається до досягнення розмірів цих фондів, встановлених засновницькими документами, але не більше 25% статутного фонду,а для акціонерного товариства – не менше 15%. Фонди нагромадження і фонди споживання – це фонди спеціального призначення. Вони формуються, якщо це передбачено установчими документами . Фонд нагромадження представляє собою джерело коштів господарюючого суб’єкта, акумулюючого прибуток, і інші джерела для створення нового майна, купівлі основних фондів, оборотних засобів і т.д. Фонд нагромадження відображає зростання майнового стану господарюючого суб’єкта, збільшення його власних засобів. Разом з тим операції по придбанню і створенню нового майна господарюючого суб’єкта не зачипають фонд нагромадження. Фонд споживання представляє собою джерело фінансових коштів акціонерного товариства, зарезервованого для проведення операцій по соціальному розвитку і матеріальному заохоченню колектива. До фондів споживання перераховуються наступні виплати в грошовій і натуральній формах: §суми, нараховані на оплату праці; §доходи по акціям членів трудового колективу і їх внескам у майно господарюючого суб’єкта, нараховані до виплат робітникам; §сума представлених господарюючим суб’єктом трудових і соціальних пільг; “Амортизація – економічний процес, який кількісно відображає втрату знаряддями праці своєї вартості і поступове перенесення її на новостворену продукцію з наступним нагромадженням коштів для відтворення основних засобів”.[9, с.93] Амортизація є грошовим виразом фізичного та морального зносу основних фондів і здійснюється з метою повної заміни основних фондів при вибутті. Сума амортизаційних відрахувань залежить від вартості основних фондів, часу їх використання, витрат на модернізацію. Амортизація нараховується відповідно до балансової вартості основних фондів, вона є елементом виробничих витрат, включається в собівартість продукції і відшкодовується при її реалізації. В умовах ринкових відносин амортизаційні відрахування є сталим джерелом формування фінансових ресурсів, розмір яких істотно впливає на економіку акціонерного товариства. Практика свідчить, що висока питома вага відрахувань збільшує витрати виробництва, знижує конкурентноспроможність продукції, зменшує обсяг прибутку і скорочує можливості підвищення економічного рівня розвитку акціонерного товариства. З іншого боку, знижена питома вага відрахувань продовжує строк обігу засобів, вкладених у придбання основних фондів, і, як наслідок, знижує конкурентноспроможність продукції, призводить до втрати позицій акціонерного товариства на ринку. Все майно, яке підлягає амортизації об”єднано в чотири категорії: 1)будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої; 2)транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, офісне обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації; 3)інші основні фонди, що не ввійшли до попередніх груп; 4)нематеріальні активи; Річні норми амортизації встановлюють у процентах до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початку звітнього періоду в таких розмірах: 1-ша категорія – 5%, 2-га – 25%, 3-тя – 15%. При цьому проводиться щоквартальна індексація при інфляціїї понад 102,5%. У відношенні до нематеріальних активів амортизаційні відрахування відбуваються рівними частками на протязі строку існування цих активів. У випадку якщо строк використання активів встановити неможливо, строк амортизації встановлюється на десять років. Прибуток і амортизаційні відрахування є результатом кругообігу коштів, вкладених у виробництво, і відносяться до власних фінансових ресурсів акціонерного товариства, якими вони розпоряджаються самостійно. Оптимальне використання амортизаційних відрахувань і прибутку по цільовому призначенню дозволяє відновити виробництво продукції на розширеній основі. Призначення амортизаційних відрахувань – забезпечувати відтворення основних виробничих фондів і нематеріальних активів. На відміну від амортизаційних відрахувань прибуток не залишається цілком у розпорядженні акціонерного товариства, її значна частина у вигляді податківнадходитьу бюджет, що визначає ще одну сферу фінансовихвідносин, що виникають між акціонерним товариством і державою з приводу розподілу створеного чистого прибутку. Амортизаційні відрахування і частина прибутку, що спрямовуються на нагромадження, складають грошові ресурси акціонерного товариства, використовувані на його виробничий і науково - технічний розвиток, формування фінансових активів - придбання цінних паперів, внески в статутний капіталіншихпідприємств і т.п.Іншачастина прибутку, використовувана на нагромадження, направляється на соціальний розвиток акціонерного товариства. Частина прибутку використовується на споживання, в результаті чого виникають фінансовівідносиниміж акціонерним товариством і особами, як зайнятими, так і не зайнятими на підприємстві. У сучасних умовах господарювання розподіл і використання амортизаційних відрахувань і прибутку на підприємствах не завжди супроводжується створенням відособлених грошових фондів. Амортизаційний фонд як такий не формується, а вирішення запитання про розподіл прибутку у фонди спеціального призначення залишено в компетенції акціонерного товариства, але це не змінює сутності розподільних процесів, що відбивають використання фінансових ресурсів акціонерного товариства. Оскільки фінанси акціонерного товариства яквідносиниєчастиною економічнихвідносин, що виникають у процесі господарської діяльності, принципи їхньої організації визначаються основамигосподарськоїдіяльності акціонерного товариств. Виходячи їх цього, принципи організації фінансів можна сформулювати в такий спосіб: самостійність вобластіфінансової діяльності, самофінансування, зацікавленість урезультатахфінансово-господарськоїдіяльності, відповідальність за її результати, контроль зафінансово-господарськоюдіяльністю акціонерного товариства. Самофінансування - обов'язкова умова успішноїгосподарськоїдіяльності підприємств в умовах ринкової економіки. “Цей принцип базується на повній окупностівитратпо виробництву продукції і поширеннювиробничо-технічної бази підприємства. Він означає, що кожне підприємство покриває свої поточні і капітальнівитратизарахуноквласних джерел”.[13, с.54] При тимчасовій недостатності в коштах потреба в них може забезпечуватися зарахуноккороткострокових позичок банку і комерційного кредиту, якщо мова йде про поточнівитрати, і довгострокові банківські кредити, використовувані на капітальні вкладення. Господарськадіяльність акціонерного товариства нерозривнопов'язаназ його фінансовою діяльністю. Акціонерне товариство самостійно фінансуєвсінапрямки своїхвитратвідповідно до виробничих планів, розпоряджається наявними фінансовими ресурсами,інвестуючиїх у виробництво продукції з метою одержання прибутку. Фінансові ресурси акціонерного товариства, щоспрямовуютьсяна його розвиток, формуються не тільки зарахунок: амортизаційних відрахувань; прибутку, одержуваної від усіхвидівгосподарськоїі фінансової діяльності але й від: ·додаткових пайових внесків учасників у товариствах; ·коштів, одержуваних від випуску облігацій; ·коштів, що мобілізуються за допомогоювипускуі розміщення акцій в акціонернихтовариствахвідкритого і закритого типів; ·довгострокового кредиту банку йіншихкредиторів (крім облігаційних позик); ·іншихзаконних джерела (наприклад, добровільнихбезоплатнихвнесків підприємств, організацій, громадян). Принцип самофінансування поки не може бути забезпечений на підприємствах, що випускають необхідну споживачу продукцію з високимивитратамина її виробництво йзабезпечуючихнедостатній рівень рентабельності по різних об'єктивних причинах. До них відносяться підприємстважитлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, сільськогосподарські йіншіпідприємства, що одержують асигнування з бюджету. Те ж характерно і для підприємств оборонного значення,господарськадіяльність яких не може вважатися підприємницькою і фінансується зарахуноккоштів, отриманих відреалізації продукції, тому для цього існують інші джерела фінансових ресурсів, а звідси і шляхи їх використання:
| Таблиця 1 Джерела фінансових ресурсів і шляхи їх використання |
Страница 2, всего страниц: 8 1 2 3 4 5 6 7 8
Формирование и использование финансов в акционерном обществе. Реферат: [База экономических рефератов], 19.03.2006.
|