Страница 8, всего страниц: 15 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Державний фіск завжди прагнув до універсальності податків на споживання. Розвиток галузей виробництва товарів споживання, постійні зміни структури їхнього асортименту висунули на перше місце серед усіх непрямих податків акциз в універсальній формі . Його перевага в тому, що одним податком обкладаються практично всі товари, які надходять у продаж, окрім того, досить широко він застосовується у сфері послуг. Протягом тривалого періоду питома вага двох найважливіших непрямих податків — специфічних та універсальних акцизів у податкових доходах держав невпинно зменшувалася. Середній показник у країнах ОЕСР знизився із 33,7% у 1965 р. до 27,6% у 1990 р., \ країнах ЄС - із 35,6% до 29,5% відповідно. Найбільше зменшення частки акцизів спостерігається у ФРН — із -31,1% до 23,4%, Канаді - з 35,3% до 26%, Італії - з 36,6% до 23,1%, Бельгії — з 35,5% до 22% і навіть у Франції, країні, де історично переважали непрямі податки, — з 37,6% до 28,3% відповідно. Таке становище пояснюється двома основними причинами, По-перше, в податкових надходженнях швидкими темпами зростає частка податків на соціальне страхування; по-друге, розширюється податкова база для особистого прибуткового податку. В країнах із ринковою економікою практично вся наймана робоча сила дисципліновано сплачує ці податки, а тому вони стають масовими. Податок на додану вартість уведено протягом останніх років у Канаді, Японії, Кореї, Мексиці, Новій Зеландії. Тут запроваджено єдину ставку податку, Навіть ті країни, де раніше застосовувалося кілька ставок (наприклад, Франція й Італія), скоротили їхнє число. У США Федеральна адміністрація ' відмовилася від уведення ПДВ. За підрахунками фінансистів, його введення вимагало б збільшення апарату федерального податкового відомства США на 20 тисяч службовців, а витрати на його утримання мали 6 зрости на 700 млн. дол. щороку. Але річ була не так у зростанні витрат, як у прагненні обмежити державне втручання у підприємницьку діяльність. Без сумніву, запільна тенденція полягає у застосуванні меншого числа податкових ставок. Так, Європейська Співдружність рекомендує використовувати тільки дві ставки: стандартну — від 15 до 20% і знижену — від 4 до 9%. ПДВ за своєю суттю — це акциз, який громадяни України сплачують, купуючи товар. Порядок його вирахування за чинним законодавством не має нічого спільного з доданою вартістю. Об'єктом оподаткування в цьому разі є оборот від реалізації продукції, що створює його призначення і посилює податковий тягар в економіці (передусім щодо тил, хто працює, і найбільше щодо людей із фіксованими доходами). Запровадивши акцизний податок, держава забезпечує стабільний приплив доходів до бюджету. Але певною мірою вона діє несправедливо. Оскільки товар, у ціну якого закладено акцизний податок, однаково потрібен і бідному, і багатому, то, зрозуміло, перший віддає державі більшу частину свого доходу, ніж другий. Мабуть, тому держава часто намагається звести до мінімуму список товарів, що обкладаються акцизним податком. До речі, у США майже 60% федеральних доходів від акцизного оподаткування дають лише три види товарів — алкогольні та тютюнові вироби і бензин. Розширення цього списку чи підвищення станок акцизних податків, як правило, здійснюється тільки за надзвичайних обставин і з відома законодавчих органів. Основними причинами невиконання доходів бюджету України в 1996 р. є зниження виробництва (на 5,1%) і зменшення обсягу вдового внутрішнього продукту (близько 10%). Податок на додану вартість та акцизний збір за сумою очікуваних доходів становлять найвагоміше джерело бюджетних коштів, а проценти їхнього виконання одні з найнижчих. Бюджет залишається ефективним інструментом регулювання темпів і пропорцій розвитку не тільки всієї економіки держави, а й окремих її регіонів. У найближчій перспективі потребує вдосконалення бюджетний процес у такому напрямку, як розробка та обгрунтування принципів державної політики доходів для бюджетів різних рівнів. Досвід розвинутих країн переконує, що вплив держави на територіальний розвиток залишається найвідчутнішим. Вона контролює явища і процеси, на які об'єктивно не можуть вплинути приватновласницькі структури і навіть асоціації підприємств. Державою регулюються загальні територіальні пропорції, стимулюється розвиток депресивних районів, здійснюється раціональний підхід до розміщення продуктивних сил, у тому числі розосередження промислових підприємств і обмеження їхньої концентрації у великих містах, розробляються та реалізуються великомасштабні державні регіональні програми різного спрямування тощо. 3 1972 р. в Україні вперше почали планувати комплексний економічний розвиток областей. Його план не мав директивного значення і давав зведену інформацію про наміри й можливості, закладені у територіальний розріз відомчо-галузевих планів. Міжнародний досвід переконує, що розрив між регіонами у 30—50 пунктів щодо середньодержавного рівня є загрозливим, створює напруженість у відносинах між регіонами, спричиняє некеровані міграції населення і заохочує автономізацію й сепаратизм. Останніми роками немало зроблено для вдосконалення таких понять, як "рівень життя" та "якість життя". Під егідою ООН вироблено стандарт, що складається приблизно з 10 блоків показників, які відображають рівень соціально-економічного розвитку регіону. Співвідношення надходження дохідних джерел до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у зведеному бюджеті України у 1996 р. (млн. грн.)
Доходи | Зведе-ний бюджет | Бюджети АРК, областей, міст Києва та Севастополя | Питома вага у зведеному бюджеті (%) | 1. Податок на додану вартість | 6602,6 | 35,64 | 54 | 2. Податок на прибуток підприємств | 6042,5 | 4321,3 | 71,5 | 3. акцизний збір | 721 | 148,6 | 20,6 | 4. Прибутковий податок із громадян | 2415,8 | 1267,9 | 52,5 | 5. Плата за землю | 976,6 | 683,6 | 70,0 | 6. Податок на промисел | 6,7 | 6,7 | 100 | 7. Податок із власників транспортних засобів | 128,9 | 128,9 | 100 | 8. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів | 21,2 | 4,3 | 20,3 | 9. Плата за спеціальне використання водних ресурсів | 87,5 | 15,7 | 17,9 | 10. Плата за спеціальне використання Надр при видобуванні корисних копалин | 62,1 | 37,5 | 60,4 | 11. Державне мито | 149,4 | 86,4 | 57,8 | 12. Надходження від зовнішньоекономічної діяльності (імпортне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності) | 384,8 | 20 | 5,2 | ІЗ. Надходження коштів від приватизації майна державних підприємств | 120 | 120 | 100 | 14. Місцеві податки і збори, що запроваджуються радами | 189,6 | 189,6 | 100 | 15. Збори та інші неподаткові доходи | 980,6 | 310,8 | 31,7 | 16. Внески до бюджету сум від перевищення фонду споживання | 50 | 50 | 100 | Всього надходжень | 18939,3 | 10955,3 | 57,8 |
У 1996 р. для збалансування дохідної та видаткової частин бюджетів окремим регіонам передавалося 100% під надходження податку на додану вартість, а також кошти (дотації) державного бюджету України.
| Області | Податок на додану вартість | Дотація (млн. грн.) | Вінницька | 100 | 82 | Волинська | 100 | 74,7 | Житомирська | 100 | 123,2 | Закарпатська | 100 | 126,2 | Кіровоградська | 100 | 71,4 | Миколаївська | 100 | 13,1 | Рівненська | 100 | 20,2 | Тернопільська | 100 | 65 | Херсонська | 100 | 92,6 | Хмельницька | 100 | 70,8 | Чернівецька | 100 | 56,3 | м. Севастополь | 100 | 15,5 |
Страница 8, всего страниц: 15 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Финансовая политика и инструменты ее реализации. Реферат: [База экономических рефератов], 19.03.2006.
|