Полнотекстовый поиск:




Если ссылка на документ, который Вас заинтересовал, не работает, сообщите об этом.

Рефераты и работы студентов

ШПОРЫ ПО МЕЖДУНАРОДНОЙ ЭКОНОМИКЕ. РЕФЕРАТ.

Источник: База экономических рефератов
Разделы: Экономика и управление
Полный текст: HTML (открывается в новом окне) , RTF(zip)


Страница 4, всего страниц: 36
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 




       14. Країни-лідери світ. ек-ки та їх заг. хар-тика.
       Цей регіон складає»16% всього нас-ня. Саме ця група країн визначає динаміку розвитку світ. госп-ва. До ПРК належать 23 країни: Австралія, Австрія, Бельгія, GB, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, США, Туреччина, Франція, ФРН, Швейцарія, Швеція, Японія. На ПРК в 1990р. припадало 71,5% світ. експорту і 72,4% світ. імпорту. Серед ПРК виділяється група лідерів, до якої входять: США, Японія, а також країни ЄС (серед 15 країн ЄС, в свою чергу, виділяється ФРН).
        ПРК мають багато спільних ознак: 
       1) в сусп.-ек. плані розвиток їх госп-ва базується на кап. способі вир-ва, тобто на певній єдності і взаємодії ПС і вир. відносин, яка визначається пануючою формою власності;
       2) відповідно до концепції ек зростання Ростоу, ПРК пройшли стадії підйому, зрілості, мас. споживання.·Стадія підйому хар-ся подоланням старих традиц. укладів, що перешкоджають стійкому зростанню. Період підйому у ПРК привав від поч-ку пром. рев-ції у GB до 20-х рр. 20 ст.·На стадії зрілості ек-ка здатна перейти від традиц. галузей до наукомістких і ефективно використовувати шир. спектр ресурсів. Зріле сусп-во забезпечує постійне перевищення випуску продукції над зростанням нас-ня. Ця стадія наступила у GB на кінці 19 ст., у Фр., США, Німеччині -на поч-ку 20 ст., у Швеції-у 30-і рр., в Яп.-30-40-і рр.·На стадії мас. спож-ня гол. роль починає відігравати вир-во предметів тривал. використання та послуг. Найраніше ця стадія розпочалась в США, GB, Австралії ще в 20-30-і рр.;
       3) ПРК виділяють серед інших підсистем світ. госп-ва дуже вис. рівнем їх ек. розвитку. За вир-вом ВВП на душу нас-ня вони майже в 5 разів перевищують загальносвіт. рівень. І цей розрив все більш поширюється;
       4) соц. стр-ра сусп-ва у ПРК досить однорідна, що є рез-том бурж. рев-цій. В 20 ст. соц. стр-ра ПРК представлена 2-ма групами: буржуазія, дрібна буржуазія, наймані робітники;
       5) в ході сусп.-ек. розвитку в 16-18 ст. в зах. країнах сформувалось громад. сусп-во, що являє собою сук-сть форм соц. орг-ції, що пошир-ся на все сусп-во і його осн. складові частини. Суттєву роль в ньому відіграють самодіяльні громад. орг-ції.
       Особливості ПРК на суч. етапі:
       
       15. Соціально-культурне середовище розвитку МЕВ та його осн. хар-тики.
       Соц.-культурне серед-ще займає особливе, специф. місце у розвитку міжнар. ек-ки.
       Узагальнено соц.-культ. серед-ще можна звести до ф-рів, що випливають з поведінки людини, яка являє собою діалектичну єдність фізіологічної та соц-ної поведінок, бо людська поведінка формується саме під впливом фізіологічних і соц-них засад.
       Фізіолог. поведінка людини-це внутрішньоприродна її поведінка, яка спонукається нейрофізіологічними особл-стями чуттєвих органів, тобто причинно зумовляється особл-стю її відчуттів. Основу фізіолог. людської поведінки складають відчуття голоду, смаку, запаху, звуку і його тембру, світла і його відтінків, спектру кольорів, дотику, холоду чи тепла. Переваги тих чи інших чуттєвих особл-стей у великих группах людей (нас-ня регіону, нації, народності) зумовлюють виникнення певних нужд і потреб цих людей, що відповідно впливає на їхні запити і в кінцевому випадку відбивається на їхніх зовнішньоек. відносинах.
       Соц-на поведінка людини-це поведінка індивідума, яка причинно зумовлена його х-ром, що склався під впливом його соц. статусу протягом певного проміжку часу. Соц. поведінка людини залежить від таких осн. соц. засад, як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, нац-сть (задані хар-тики); професія, ідеологія, релігія (набуті хар-тики). Поєднання таких засад у різні комбінації породжує різноманітність соц. статусів людей і їхніх запитів.
       Поєднання фізіолог. і соц. засад породжує такі похідні хар-тики людської поведінки, як політ. орієнтація, вегетаріанство, патріотизм та інше, що також справляє вплив на МЕВ.
        Основними хар-тиками соц.-культ. серед-ща є: 
       1.Розвиток форм мотивації до праці. Чим розвиненіша країна, тим більше прогресивних видів заохочення до праці там використовують, тим краще там труд. законод-во. Це набирає великої значущості в ЗЕД, з одного боку, і приваблює висококваліфік. труд. ресурси, з іншого боку.
       2. Ще однією важливою хар-тикою соц.-культ. серед-ща є мовні (вербальні) та немовні (колір, дистанція, час, імідж)комунікації.
       3. Окремо слід виділити ще такий елемент соц.-культ. серед-ща, якморально-етичнінорми поведінки людини. (Напр., тепер бізнесмен чи велика ТНК повинні бути максимально чесними і пунктуальними, якщо хочуть надовго закріпитися на світ. ринку.)
       4. Помітний вплив на МЕВ здійснюєкультура(пануюча в сусп-ві с-ма моральних цінностей, звичаїв, традицій, що розділяються усіма або абсолютною більшістю сусп-ва), а також
       5.менталітеті особл-сті уподобань суб’єктів МЕВ, від урахування яких досить часто залежить підписання ділового контракту чи виконання якихось спільних програм.
       
       16. Складові суч. інфраструктури МЕВ та їх заг. хар-тика.
       Як і всяка с-ма, МЕВ потребують існ-ня інфраструктурного забезпечення, яке б здійснювало регулювання їхнього функціонування і розвитку.
       Інфраструктурне забезпечення МЕВ-це сукупність правових інституцій (конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, орг-цій) і правових норм. вироблених ними, котрі забезпечують регулювання МЕВ на різних рівнях.
       Слід розрізняти міжнац-ні й наднац-ні органи регул-ня МЕВ.
       Міжнац-ні органи регул-ня МЕВ-це такі інституції, які виконують рекомендаційно-координаторські ф-ції, постанови яких бажані для виконання.
       Наднац-ні органи регул-ня МЕВ-це інституції (як пр., блокових обєднань), які здійснюють наказово-координаторські ф-ції і їхні постанови моють виконуватись беззаперечно.
        Міжнар. конференції, конгреси, наради в основному являють собою інститути, які виробляють норми в певних напрямках розвитку міжнар. відносин, створюють виконавчі органи, скликаються порівняно рідко, а ще рідше періодично. Напр., конференції ГАТТ чи валютні конференції.
        Міжнар. комітети та комісії мають визначений статус, хоч і бувають в основному представницькими чи виконавчими органами. Це-постійно діючі інститути, завданнями яких є втілення в життя рішень і намірів, ухвалених на міжнар. нарадах, конференціях, конгресах, а також комітетами і комісіями називають підрозділи орг-цій. Працюють, як пр., постійно, але бувають тимчасові комісії,завдвнням яких є виконання одного якогось завдання. При одному з гол. органів ООН - ЕКОСОР працює 5 комітетів і 5 регіон. комісій.
        Міжнар. орг-ції ( МО)-це стійкі, міцно зорганізовані інститути, зі своїми органами упр-ня, що діють на основі чітко вироблених статутних засад. МО можна класифікувати наступним чином:
       11. за юр. природою: міжурядові, позаурядові;
       12. за складом учасників: універсальні, регіональні;
       13. за масштабом д-сті: заг. х-ру, спец. компетенції;
       14. за х-ром д-сті: оперативно діючі, координуючі, консультативні;
       15. за терміном д-сті: постійно діючі, періодично діючі, тимчасові.
       Кожна з цих інституцій по-своєму впливає на розвиток ек. відносин, але всі вони разом складають упр-ську с-му, котра регулює їх.
       Слід відзначити, що інколи упр-ські інститути, особливо на нац-ному рівні, не сприяють нормальному розвитку МЕВ. Напр., корумповані уряди деяких країн сприяють задоволенню інтересів тільки окремих кланів, дозволяючи займатись незаконним бізнесом чи чимось подібним. Заважає розвитку МЕВ і протекціоністська політика багатьох країн, надзвичайно високі митні тарифи.
       
       17. Сутність меркантилізму. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” у сучасній теорії і практиці.
        I. Меркантилізм – напрям ек. думки, розроблений європ. вченими, які підкреслювали товарний х-р вир-ва.
       Ця теорія з’явилась в період, коли відбувався занепад середньовічного феодалізму, укріплювались нац. держави, а найбільш сильні з них захоплювали колонії і боролись за розподіл сфер впливу, міста почали відігравати все більш вагому роль як ек. центри. На цьому істор. фоні була потрібна ек. теорія, яка б змогла вийти за межі феод. теорій самозабезпечення і змогла б обгрунтувати роль товару в рамках нової госп. с-ми і довести потребу в ек. експансії нац. держав за кордон.
       Меркантилісти дотримувались статичного погляду на світ, який, з їхньої точки зору, мав лише обмежену к-сть багатства. Тому багатство однієї країни могло збільшитися лише за рахунок обнищання іншої. Оскільки збільшення багатства можливе тільки за рахунок перерозподілу, кожній нації окрім міцної ек-ки необхідна сильна держ. машина, що включає армію, військовий і торг. флот, яка б могла забезпечити перевагу над іншими країнами.
       Ек. с-ма, на думку меркантилістів, склад-ся із 3-х секторів: виробничий сектор, сільський сектор і іноземні колонії. Торговці розглядалися як найбільш важлива для успішного функціонування ек. с-ми група, а праця - як осн. фактор вир-ва.
       Асоціюючи багатство країн з к-стю золота і срібла, яким вони володіють, меркантилістська школа зовн. торгівлі вважала, що для укріплення нац. позицій держава повинна:
       ·підтримувати позит. торг. баланс, оскільки це забезпечує приток золота в якості платежів, що, в свою чергу, дозволить збільшити внутр. затрати, вир-во і зайн-сть;
       ·регулювати зовн. торгівлю для збільшення експорту і зменшення імпорту з метою забезпечення позит. торг. сальдо за допомогою тарифів, квот та інш. інструментів торг. політики;
       ·заборонити або суворо обмежити вивезення сировини і дозволити безтарифний імпорт сировини, яка не видобувається в середині країни, що дозволить акумулювати запаси золота і утримувати низькими експортні ціни на готову продукцію;
       ·заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополії.
        Переваги теорії : вперше підкреслили значимість міжн. торгівлі для ек. росту країн і розробили одну з можливих моделей її розвитку; вперше описали те, що в суч. ек-ці називається платіжним балансом.
        Недоліки : меркантилісти не змогли зрозуміти, що збагачення однієї нації може відбуватися не тільки за рахунок обнищання інших, з якими вона торгує, що міжн. ек-ка розвивається, а тому розвиток країн можливий не лише за рахунок
       перерозподілу вже існуючого багатства, але і за рахунок його нарощування.
       Меркантилістська школа панувала в ек-ці протягом 1,5 століть.
        II . В суч. теорії і практиці за рівнем зовнішньоек. зв’язків країни поділяються на країни з відкритою і закритою ек-кою.
        Відкрита ек-ка -це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденціями, що діють в світ. госп-ві, а зовн.-ек. зв’язки постійно розширюються. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО) досягає такого рівня, коли він починає стимулювати загальноекон. зростання.
       ЗТО=експорт+імпорт.
       Вважається, що коли ЗТО досягає 25% від ВВП, тоді він стимулює загальноекон. зростання.
       За інш. умов ми можемо говорити, що країна є замкнутою (з закритою ек-кою). Ек-ка СРСР вважалася закритою.
       Іншими словами, відкрита ек-ка- ек-ка країни, яка здійснює експорт товарів і послуг. А закрита ек-ка - ек-ка країни, яка не експортує і не імпортує товари і послуги.
       
       18. Абсолютні і порівняльні переваги в теорії міжн. економіки.
       У відповідності до теорії абсолютних переваг (absolute advantage theory), розробленої А. Смітом, міжн. торгівля є вигодною в тому випадку, якщо 2 країни торгують такими товарами, які кожна з них виробляє з меншими витратами, ніж країна-партнер. Країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у вир-ві яких вони мають абс-ну перевагу), і імпортують ті товари, які виробляються інш. країнами з меншими витратами (у вир-ві яких перевага належить їхнім торг. партнерам). Оскільки праця є єдиним фактором вир-ва, умова абс-ної переваги у витратах означає лише, що одній країні потрібно менше часу на вир-во одиниці товару, ніж інш. країні.
        Перевага теорії : вона заснована на трудовій теорії вартості і показує явні переваги розподілу праці вже не тільки на нац-ному, а й на міжн. рівні.
        Недолік теорії для пояснення міжн. торговлі: теорія не відповідає на питання, чому торгують між собою країни навіть при відсутності абсолютної переваги в вир-ві тих чи інш. товарів.

Страница 4, всего страниц: 36
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 




Шпоры по международной экономике. Реферат: [База экономических рефератов], 19.03.2006.

Проекты: Экономика и управление | Право | Бухгалтерский учет и налоги |