Страница 3, всего страниц: 36 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
На форм-ня МПП і ступінь залучення до нього окремих країн (груп країн) впливають такі фактори : 15. природно-географічні (відмінності у клімат. умовах, тер-рії, чисельності нас-ня, економіко-геогр. положенні, наділеності прир. ресурсами, наявності моря чи виходу до моря, наявності великих річок чи озер); 16. соціально-економічні (робоча сила, НТП, виробничий апарат, масштаби і серійність вир-ва; темпи створення об’єктів виробничої і соц. інфрастр-ри; особливості істор. розвитку, виробничих і зовнішньоекон. традицій; соц.-ек. тип нац-ного вир-ва і зовнішньоекон. зв’язків; соц.-ек. розвиток сусідніх народів (країн); 17. науково-технологічний прогрес (розвиток науки, рівень розвитку НДДКР, технолог. диверсифікація, рівень морального зношення осн. засобів вир-ва; оптимальність розмірів п/п). Певний, а іноді і виріш. вплив на МПП справляють також політ. фактори, серед яких виділяють: ступінь розвитку держ. суверенітету, міжн. ек. позиції в ООН та на світовій арені вцілому, співвідношення політ. сил в країні, х-р і ступінь впливу держ. інститутів на ек. процеси тощо. Комбінація зазначених факторів не тільки формує мікро-та макромотивацію участі у МПП окремих країн (груп країн), але й визначає її ефект-сть. Проблема пошуку об’єкт. основи МПП для забезпечення постійного багатства сусп-ва була й залиш-ся центральною в ек. теорії. 8. Середовище МЕВ, його особливості та структуризація. Середовище МЕВ- це с-ма умов і ф-рів існування міжн. ек. зв’язків. Його можна розділити на внутрішнє і зовн. середовище. Внутр . середовище МЕВ -це внутр. будова с-ми МЕВ разом з її внутр. законами існ-ня, функц-ня й розвитку. Елементи внутр. середовища МЕВ: 18. ЗЕД країн та їхніх суб’єктів; 19. упр-ня міжн. ек. процесами, регулювання МЕВ; форми і види МЕВ; 20. внутр. закони функц-ня системи МЕВ, тобто це ті явища і процеси, що 21. відбуваються у світ. ек-ці і мають чітко виражений причинно-наслідковий х-р, постійно чи періодично повторюються за певних умов. Зовн . середовище МЕВ -це зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соц.-культурні та інфраструктурні умови реалізації форм МЕВ на різних рівнях. Зовн. середовище МЕВ можна поділити за двома критеріями : а) за сферами впливу: політико-правове, соц.-культурне, економічне та інфраструктурне; б) за безпосередністю впливу дії: - серед-ще прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо); - серед-ще непрямого впливу (політ. та ек. устрій, заг. нормативна законодавча база, соц.-ек. традиції тощо). Особливостями зовн . середовища МЕВ є насамперед: - тісний взаємозв’язок між його сегментами; - складність та різноманітність; - відносна невизначеність багатьох параметрів. Вцілому, зовн. середовищу МЕВ притаманне певне протиріччя. З одного боку, воно є досить стабільним внаслідок інерційності розвитку політ., екон., соц. структур. З іншого боку, за рядом параметрів воно є досить динамічним, особливо в процесі розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних систем. З точки зору суб’єкта МЕВ важливо: - бути інформованим про серед-ще; - вміти його аналізувати, оцінювати та розуміти з метою впливу на одні фактори (які піддаються впливу) і врахування інших факторів (що впливу не піддаються). В суч. теорії та практиці напрацьовано багато різноман. методів та інструментів оцінки зовн . серед- ща . Оцінка зд-ся як нац-ними, так і безпосередньо міжн. інститутами (рейтингові агенства, засоби mass media тощо). Найвідомішими заг-ними рейтинг. с-мами є BERI (Німеччина), II(інституційний інвестор), Євромані. Рейтинг BERI враховує:·політ. стабільність;·ставлення до заруб. інвесторів;·ризик націоналізації та девальвації;·платіжний баланс;·бюрократичні питання;·темпи ек. росту;·рівень зарплати і продуктивності праці тощо. II-це насамперед рейтинг кредитоспроможності тієї чи інш. країни, який дають експерти 100 найкрупніших банків світу. Євромані враховує 3 групи показників: - політико-економічні (40%); - ринкові (40%); - спеціальні кредитні (20%). 11. Ек. середовище розвитку МЕВ і суч. класиф-ції країн світу. Оскільки МЕВ є підсистемою ек. с-ми, то найважлив. елементом серед-ща МЕВ є їх ек. серед-ще. До пок-ків ек. потенціалу країни відносять: 1) ефективність використання прир. ресурсів; 2) стан наук. досліджень; 3) демограф. ситуація, наявність кваліфік. кадрів; 4) фін.-кредитна с-ма країни; 5) рівень доходів і рівень спож-ня; 6) стан інтегрованості країни у світ. госп-во та інші. Отже, складність вивчення та оцінки ек. серед-ща в першу чергу пов’язана з тим, що нац. ек-ки різняться між собою за кільк і як. пок-ками. Для оцінки відмінностей країн застосовують метод їх систематизації за ознаками: 1. географічними; 1. організаційними; 2. економічними; 3. соц.-економічними. Найбільш стабільною є систематизація країн за 1) ознакою : Європа, Азія, Лат. Америка тощо. За 2) ознакою країни систематизують в залежності від їх участі в МО. При цьому МО поділяють: 6. за юр. природою: міжурядові, позаурядові; 7. за складом учасників: універсальні, регіональні; 8. за масштабом д-сті: заг. х-ру, спец. компетенції; 9. за х-ром д-сті: оперативно діючі, координуючі, консультативні; 10. за терміном д-сті: постійно діючі, періодично діючі, тимчасові. До останнього часу за 4) ознакою країни поділяли на 3 групи:·кап. країни;·соц. країни;·країни, що розвиваються з відповідною орієнтацією. З 1994 р. універс-ним є поділ країн на наступні групи:*розвинені країни з ринк. ек-кою (24 країни);*країни з перехідною ек-кою;*країни, що розвиваються. Багатоваріантність притаманна систематизації країн за 3) ознакою . a) стр-рагосп-ва: промислово-розвинені (Нідерланди); аграрні (Болг., Мальта); аграрно-промислові (Бразилія, Аргентина); пром.-аграрні (Греція, Укр.); b) рівеньек.розвитку: розвинені; ті, що розвиваються; c) ступінь розвиненості ринк. відносин:з розвин. ринк. ек-кою; з ринк. ек-кою; з централіз. план-ням; d) рівеньсамоорганізаціїек-ки: зрілі ек-ки; уразливі ек-ки. Важливим критерієм є поділ країнза рівнем ВВП на душу нас-ня: 1) доход на душу нас-ня понад $9 тис. (за даними 1996 р.) - країни Зах. Євр., США, Канада, Японія, ОАЕ, країни Перської затоки; 2) $750-$8999 - Греція, Венесуела, Бразилія, постсоц. країни; 3)<$750 - понад 60 держав (країни Лат. Америки, африк., азіат. країни). Ще одним важливим критерієм єпоказники зовн. заборгованості. Виділяють: - країни з бездефіцитними ек-ками; - країни з низьк. рівнем заборг-сті; - країни з вис. рівнем заборг-сті. Важливим також є поділ країн за інш. ек. критеріями. Зокрема, виділяють так званікраїни-експортеринафти(коли експорт нафти становить>50% заг. експорту країни). За рівнем і х-ром зовн.-ек. зв’язківкраїни поділяються на країни з відкритою і закритою ек-кою. 13. Заг. хар-тика країн, що розвиваються (КЩР). КЩР (це 3/4 країн світу) займають понад 60% тер-рії Землі, де проживає 77% світ. нас-ня. Сюди входять всі азіат. країни, крім Яп., країни Лат. Америки, Африки. Тут зосереджено 89,3% розвіданих світ. запасів нафти й 50,5% газу. Більше 50% світ запасів і видобутку марг. руди, кобальту, ванадію, золота, платини, алмазів припадає тільки на країни Африки. Більшість КЩР утворилися завдяки нац. визвольному руху, розпаду колон. с-ми 60-70-х років. За роки незалежності ці країни здійснили складні соц.-ек. перетворення, досягли певних цспіхів у створенні основ нац. ек-ки. Проте переважній більшості з них не вдалося істотно скоротити відставання від ПРК. Спільні риси КЩР: 1) багатоукладність ек-ки: ек. с-ми цих країн представлені різним набором форм вир-ва від патріархально-общинної і дрібнотоварної до монополістичної і кооперативної. Багатоукладність ек-ки передбачає різний соц.-ек. зміст вир. відносин в межах окремих секторів. що існують як вілносно автономні стр-ри зі складним мех-змом їх внутр. і зовн. зв’язків. Різні уклади формують 2 відносно автономні сектори: традиційний і сучасний. В традиц. секторі, що представлений гол. чином сільськ. госп-вом, тривалий час зберігаються вис. рівень вилучення продукту докап. методами (рента, лихварський %, купецькі доходи). Ними вилуч-ся до 15% ВВП; 2) слаборозвиненість КЩР, яка виражається в якісній неоднорідності і системній неупорядкованості сусп-ва, яке склад-ся з різних ек. та неек. інститутів традиц. і суч. типів, а також проміжних перехідних структур; 3) відсталість, яка відображає стан госп-ва цих країн, який характериз-ся низьким рівнем розвитку ПС. Відсталість має 2 аспекти: - історичний: відставання у розвитку одного типу сусп-ва від іншого в момент колонізації цієї групи країн; - сучасний: пов’язаний з низьким рівнем розвитку ек-ки цієї групи країн. 4) залежність КЩР від ПРК: проявляється у відносинах домінування і підкорення, які в останні 10-річчя реалізуються ек. методами. Залежність впливає на політику, ідеологію, культуру цих країн; 5) соц. стр-ра сусп-ва. Соц. організми афро-азіат. країн включають в себе різні утворення класові, неокласові, етнічні, релігійні, кастові та ікші. Встановлення тов. відносин в цих країнах супроводжувалось поширенням декласування. КЩР, на відміну від зах країн, не подолали общинний тип соціальності, який бере ще свій початок від родового укладу. Він визначається особистісним х-ром соц. відносин, зв’язками, заснованими на родинних відносинах, на сусідчтві, роді, племені; 6) в цілому ряді цих країн не сформувалось розгалужене і стійке громадянське сусп-во як соц. організована стр-ра, що склад-ся із самод. орг-цій добров. членства. Регіональні відмінності КЩР : 1. у 80-ті рр. значно поширили свої позиції Сх. і Півд. Азія; 2. скоротилась у світ. вир-ві частка Зах. Азії (12%, а була 33%), дещо послабли позиції Лат. Ам. (24%, а було 35%); 3. поява в 70-ті рр. НІК, які за темпами ек. розвитку перевищували аналог. пок-ки решти КЩР та навіть ПРК. Провідною галуззю НІК стала обробна пром-сть, яка стала статею експорту, а також створювались переважно трудомісткі п/п-ва по випуску мас. споживчої продукції. В латиноам. НІК осн. увага приділена розвитку матеріало- і капіталомістких галузей вир-ва. В залежності від рівня ек. розвитку КЩР поділяються на 3 групи: 1. країни з вис. рівнем на душу нас-ня, хар-ним для ПРК (Бруней, ОАЕ); 2. країни з сер. пок-ками на душу нас-ня (країни-експортери нафти, НІК); 3. бідні країни, в яких ВВП на душу нас-ня не перевищує $750 (перев. частина КЩР).
Страница 3, всего страниц: 36 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Шпоры по международной экономике. Реферат: [База экономических рефератов], 19.03.2006.
|