Страница 1, всего страниц: 36 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
1. Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку. Розвиток світ. ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек. спілкування, яке стало поступово виходити за межі міждерж. обміну товарами. Розвиток виробничих сил і зростання фін. к-лу призвели до виникнення світ. госп-ва. Найбільш поширене визначення : Світ. госп-во (world economy)- сук-сть нац. господарств, взаємопов’язаних с-мою МПП, ек-них і політ. відносин. Більш повне трактування світ. госп-ва (СГ) визначає його як ек. с-му, що самовідтворюється на рівні ПС, виробничих відносин і певних аспектів надбудівних відносин тією мірою, в якій нац. госп-ва, що входять до неї, мають певну схожість на кожному з 3-х названих рівнів. Отже, СГ являє собою певну с-му. Основою виникнення і існ-ня цієї с-ми є її цілісність, яка передбачає ек. взаємодію всіх складових частин с-ми на достатньо стійкому рівні. СГ відноситься до числа досить складних с-м, які характериз-ся множинністю (численністю елементів с-ми), ієрархічністю і структурністю. Відносини між окремими елементами СГ формують певні рівні . Виділяють: - м/н-ний рівень (його формують відносини між державами і він регул-ся м/н-ними правилами і нормами); - транснац-ний рівень (його утворюють відносини між ек. потоками, які виходять за межі нац. кордрнів). Структуризація СГ . Найрухомішою частиною СГ єсвіт. ринок,що являє собою сферу обмінних відносин між країнами та між іншими суб’єктами СГ, які пов’язані між собою участю у МПП. На основі різноманітних критеріїв у СГ виділяється певна кількість підсистем.Мегасистемами(найбільш великими) є 3 групи нац. економік:·пром. розвинуті країни,·країни з перехідною ек-кою;·країни, що розвиваються. Функціональнимиелементамисуч. с-ми СГ є: науково-технічна сфера, виробничо-інвестиц. д-сть, сфера м/н\ного обігу (світ. торгівля); валютно-фін. і кредитні відносини. Особливостями розвитку сучасного світ. госп-ва є: ·розвиток міжн. переміщення факторів вир-ва, передусім у формах вивезення-ввезення к-лу, роб. сили і технології; ·зростання на цій основі міжн. форм вир-ва на п/п-вах, розташованих в декількох країнах, в першу чергу в рамках ТНК; ·ек. політика країн, що передбачає підтримку міжн. руху товарів і факторів вир-ва на двох- і багатосторонній основі; ·виникнення ек-ки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждерж. об’єднань; ·зростання інтенсивності регіон. інтеграц. процесів, що призводить до виникнення великих ек. просторів та вилучення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів вир-ва, але, з інш. боку, призводить до поділу СГ на окремі сектори внаслідок створення відносно замкнутих торг.-ек. блоків та інтеграц. угруповань; поступова зміна ек. основи суч. цивілізації; індустр. модель розвитку витісняється постіндустр-ною, ноосферно-космічною, суть якої визнач-ся формуванням “ек-ки розуму”, “ек-ки думки”. 2. Форми ті рівні МЕВ. МЕВ мають яскраво виражений системний х-р. МЕВ-це с-ма ек. зв’язків з приводу вир-ва, розподілу, обміну і спож-ня, що вийшли за межі нац. кордонів. Отже, сучасні МЕВ є с-мою ек. звязків, які характеризуються: 1. виходом за межі нац-них госп-в; 1. взаємодією фіз. і юр. осіб, держав і міжнар. орг-цій; 2. визначеністю форм; 3. різними рівнями глибини існ-ня, функц-ня, здійснення. Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета- й мікрорівні, макрорівень-це рівень державних і міждержавних міжнар. процесів,метарівень-це міжнар. звязки галузевого й регіон. значення,мікрорівень-це, відповідно, рівень звязків між фірмами різних країн. Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між субєктами МЕВ , за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік. При цьому виділяють такі 4 рівні: 1)Міжнар. ек. контакти. Це-найпростіші, одиничні, випадкові ек. зв’язки, що мають епізодичний х-р і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юр. і фіз. особам. 2)Міжнар.ек.взаємодія. Це-добре відпрацьовані стійкі ек. звязки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнар. ек. угодах і договорах, заключених на доволі тривалий період часу. 3)Міжнар.ек.співробітництво. Це-міцні й тривалі звязки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових ек. договорах і угодах. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ. 4)Міжн.ек.інтеграція. Це-вищий рівень розвитку МЕВ, який характериз-ся взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої держ. політики як у взаємних ек. відносинах, так і у відносинах з треріми країнами. Кожен вищий рівень не являє собою щось протилежне до нижчого, а є його усталеним і розвиненим продовженням, тобто вищий рівень містить в собі більшість ознак нижчого. Розглядаючи стр-ру МЕВ, можна виділити також форми МЕВ :Ёміжн. валютні відносини;Ёміжн. фін.-кредитні відносини;Ёміжн. виробниче співробітництво;Ёміжн. науково-техн. співробітництво;Ёміжн. трудові відносини (світ. ринок труд. ресурсів);Ёміжн. торгівля товарами;Ёміжн. торгівля послугами (світ. ринок послуг);Ёміжн. транспортні відносини. При цьому, слід зазначити що осн. формами МЕВ є :·міжн. торгівля,·міжн. рух капіталу,·міжн. міграція роб. сили. 1. Міжн. торгівляє провідною формою МЕВ. Міжн. торгівля являє собою обмін товарами і послугами між державно оформленими нац-ними госп-вами. 2. Міжн.рухкапіталу-це його переміщення між країнами світу в пошуках більш вигідної сфери прикладення. 3. Міжн.міграціяроб.сили-це процес її стихійного чи організованого переміщення в межах нац-ного або міжн-ного ринків праці, зумовлений х-ром розвитку ПС і виробничих відносин, дією ек. законів. Міжн.валютнівідносиниє специф. формою МЕВ : вони, зодногобоку, забезпечують норм. реалізацію інших форм МЕВ, а з іншого боку, мають власні мех-зми саморозвитку. 3. Характеристика суб’єктів МЕВ. Суб’єкти МЕВ-це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів. Класифікувати суб’єктів МЕВ можна по-різному. Напр., можна їх поділяти за критерієм рівнів. Суб’єкти мікрорівня -це п/п-ва, фірми, фермерські госп-ва, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі ек-ки, котрі займаються ЗЕД. Для макрорівня характерні зв’язки між д-вами, між групами держав, між д-вами та міжн. орг-ціями. Ділять суб’єктів на фіз. і юр. особи. Фіз. особи -це право- і дієспроможні особи, які у міжн. відносинах виступають як окремі індивідуали, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм. Юр . особи -це орг-ції, фірми, корпорації, які займаються ЗЕД й відповідають наступним ознакам, що установлюються законод-вом відповідної країни: - постійність існування, незалежно від окремих елементів, осіб, які входять до їхнього складу та можуть мінятися; - наявність власного майна, відособленого від його учасників; - право купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися обєктами власності; - право від свого імені бути позивачем у суді й арбітражі; - самостійна майнова відповідальність. Юр. особи поділяються на юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права. Суб’єктами публ. права вважаються такі особи:Єдержава як скарбниця, як верховна влада;Єпідрозділи держ. апарату й держ.-територіальних обєднань;Єсусп.-політ. угрупування й орг-ції держ. значення. Суб’єктів визначають ще за критеріями способів привласнення й відповідальності. Виділяють юр. осіб приватн. права:Ётов-ва з необмеж. відп-стю;Ётов-ва з обмеж. відп-стю;ЁАО;Ёкомандитні тов-ва;Ёодноосібні п/п-ва. Суб’єктами МЕВ виступають різні об’єднання : фіз. осіб; юр. осіб; фіз. і юр. осіб. Особливою є участь у МЕВ такого їх суб’єкта як держава . Держава-це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй тер-рії та незалежністю по відношенню до інших держав. Як суб’єкт МЕВ держава виконує подвійну функцію: 1) вона через уповноважені органи може бути безпосереднім учасником міжнар. операцій; 2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток інфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) міжнар. д-сті інш. субєктів. Міжнар . орг - ції беруть участь в МЕВ в залежності від їх цілей, завдань тощо. МО поділяються: 1. за юр. природою: міжурядові, позаурядові; 2. за складом учасників: універсальні, регіональні; 3. за масштабом д-сті: заг. х-ру, спец. компетенції; 4. за х-ром д-сті: оперативно діючі, координуючі, консультативні; 5. за терміном д-сті: постійно діючі, періодично діючі, тимчасові. Гол. суб’єктами МЕВ на сьогодні є міжнар . п/п-ва або корпорації , серед яких виділяють багатонац-ні та ТН корпорації. 4. Принципи МЕВ і політ серед-ще їх реалізації. Розглядаючи усю сук-сть принципів розвитку МЕВ, доцільно розділяти їх на 2 групи: загальні і специфічні. Заг. принципи розвитку МЕВ: 1. Еволюційність міжнар. ек. процесів, без силового навязування співробітництва, без підштовхування до цього. 2. Системність розвитку МЕВ, тобто комплексний розвиток с-ми МЕВ, рівномірний розвиток усіх її взаємодіючих елементів і звязків. 3. Еквівалентність обміну, тобто взаємовигідність ек. звязків для 2-х і більше партнерів. Деякі автори ще виділяють такі гол. принципи МЕВ як: - неконфронтаційність МЕВ, тобто розвиток МЕВ на основі компромісних кроків назустріч один одному; - розвиток МЕВ на наук. грунті, у відп-сті з обєкт. з-нами, на базі наук. досліджень і прогнозів, щоб не допускати дизбалансу світ. ек-ки; - спільне вирішення глоб. проблем людства. У суч. міжн. праві діють такі заг. принципи міжн. співроб-ва : 1. принцип суверен. рівності держав; 1. принцип невтручання, що означає заборону прямого чи посередгього втручання з довільних причин у внутрішні та зовнішні політ., ек. та інші справи довільної держави; 2. принцип рівноправності та самовизначення народів; 3. принцип співроб-ва держав для забезпечення міжн. миру і безпеки, розвитку ПС, культури і т. д.; 4. принцип поваги прав людини; 5. принцип добросовісного (сумлінного) виконання міжн. зобовязань. Специфічні принципи розвитку МЕВ конкретизують зміст заг. приципів. Основні з них: 4. кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політ., соц., ек. й культ. c-ми; 5. повинен бути вільний доступ до моря і від нього для країн, що його не мають; 6. взаємна і справедлива вигода для співроб-ва; 7. надійність і конвертованість валют; 8. вчасні міжнар. розрахунки; 9. вчасне погашення боргів і справедл-сть при наданні позик; 10. підтримка платіжного балансу ; 11. повага до права власності та інші.
Страница 1, всего страниц: 36 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Шпоры по международной экономике. Реферат: [База экономических рефератов], 19.03.2006.
|