Полнотекстовый поиск:




Если ссылка на документ, который Вас заинтересовал, не работает, сообщите об этом.

Рефераты и работы студентов

ТЕОРИЯ СПРОСА НА ДЕНЬГИ И ПОДТВЕРЖДЕНИЕ ИХ УКРАИНСКОЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТЬЮ. РЕФЕРАТ.

Источник: База экономических рефератов
Разделы: Экономика стран СНГ
Полный текст: HTML (открывается в новом окне) , RTF(zip)


Страница 2, всего страниц: 4
1 2 3 4 




        Сучасна кейнсіанська теорія попиту на гроші. 
       Сучасна теорія попиту на гроші відрізняється від теорії ліквідності Кейнса цілим рядом особливостей:
       1) Кейнс розглядав лише безвідсоткове зберігання грошей і довгострокові облігації. Сучасна теорія попиту на гроші розглядає значно ширший діапазон активів. Так, є чотири основні грошові агрегати: готівкові гроші, М1, М2, М3.
       Складові агрегату М1: готівка в розпорядженні домогосподарств, фірми чи урядового органу плюс безстрокові вклади (банківські рахунки, що повертаються вкладникам на вимогу, часто називають депозитами до вимоги).
       Ключовою характеристикою М1 є те, що його здебільшого приймають як знаряддя платежу. Деякі країни включають в М1 дорожні чеки. хоча визначення цього агрегату досить відносне: куди віднести, наприклад, іноземну валюту, яку в більшості держав Східної Європи (в тому числі і в Україні) використовують нарівні з національною валютою?
       М2 включає в себе М1 плюс строкові (або заощаджувальні) вклади в банках з необмеженим доступом.
       М3 містить М2 плюс більші вклади з фіксованими строками плюс рахунки в небанківських інститутах. Загальна відмінність : ці активи менш ліквідні (їх важче і дорожче перетворювати в готівку або чекові рахунки).
       Все, що впливає на перевагу володіння яким-небудь з вищеназваних активів , може вплинути на попит на гроші.
       2) Сучасна теорія відкидає поділ попиту на основі мотивів обережності, транзакційного та спекуляційного мотивів. Тобто, відсоткова ставка все ж впливає на попит на гроші, обумовлений наявністю спекуляційного мотиву, але лише внаслідок того, що норма відсотка являє собою альтернативну вартість зберігання грошей.
       3) Сучасна теорія розглядає багатство як один з визначних факторів попиту на гроші. При збільшенні багатства індивіда, він, швидше за все, захоче збільшення кожного з типів власного багатства, включаючи й гроші.
       4) Сучасна теорія враховує наявність інфляції. Ця теорія чітко розмежовує реальний та номінальний доход, реальну та номінальну норму відсотка, реальні та номінальні величини грошової маси.
       Ріст номінального національного доходу може відображати в собі наступні зміни в структурі економіки: ріст рівня цін при фіксованому реальному національному доході, ріст реального національного доходу при незмнному рівні цін або певне поєднання цих двох явищ. У будь-якому випадку зміни в номінальному національному доході вплинуть на величину попиту на гроші.
       Якщо спостерігається ріст реального національного доходу за незмінного рівня цін, то збільшується обсяг угод, що викликає додатковий попит на гроші для обслуговування цих операцій.
       Збільшення рівня цін без зміни рівня реальної економічної активності в свою чергу теж збільшує кількість грошей, необхідну для здійснення планованих актів купівлі-продажу при новому, вищому рівні цін. Знову підвищується попит на гроші . Це відображає прагнення господарських агентів залишати постійну реальну кількість грошей у своєму портфелі за умови фіксованого реального обсягу угод, але того, що відповідає зміні рівня цін. (мал.2). Але за умов дуже високої очікуваної інфляції попит на гроші порівняно з доходом різко скорочується.
       
       

       Мал.2.

        Лаг – особливість попиту на гроші. 
       Попит на гроші реагує на зміни доходу і відсоткових ставок з лагом. Коли змінюється рівень доходу або відсоткова ставка, величина попиту на гроші спочатку змінюється незначно. З часом попит на гроші зростає, поступово досягаючи свого нового рівня в довгостроковому плані. Причини такого лага досі повністю не з”ясовані. Відставання можливе через те, що зміни величини грошових залишків пов”язані з певними витратами або через повільну зміну сподівань у власників грошей. Якщо люди вважають, що зміна відсоткової ставки тимчасова – вони не мінятимуть структуру своїх грошових вкладів кардинально. Лише через певний час, коли стає очевидним, що зміна відсоткової ставки не тимчасова, власники грошей вноситимуть зміни в інвестиційні портфелі. Якщо очікується інфляція, купівельна спроможність грошей падає, від “палаючих” грошей намагатимуться позбутися. Якщо очікується зниження цін, то попит на гроші ростиме. Попит на гроші падатиме при підвищенні відсоткової ставки. Взагалі кажучи, відсоткова ставка є своєрідним регулятором, за допомогою якого досягається оптимальна пропорція між грошима як засобом збереження і цінними паперами, що приносять доход у вигляді відсотків.
       
        Попит на гроші в умовах перехідної економіки. 
       Розглянуті вище теорії характеризують специфіку утворення індивідуального попиту на гроші і відповідно до нього поведінку особи (домашнього господарства чи фірми) в умовах високої зрілості банківської та грошово – фінансової системи, ринку грошей та товарів. В умовах ж перехідної економіки (якою є й українська), яка характеризується високим рівнем товарного дефіциту та інфляційних процесів, обмеженою структурою функціональних грошових форм і ринку цінних паперів та іншим аналогічним чинникам, дія розглянутих вище мотивів та факторів значною мірою обмежується, а в деяких випадках і деформується. Тому при розгляді специфічних особливостей формування попиту на гроші в умовах перехідної економіки треба враховувати низку додаткових чинників:
       1) Структура особистого споживання характеризується відносно низькою часткою витрат як на товари довгострокового використання, так і на дорогі послуги. З огляду на це в умовах зростання грошових доходів (окремих категорій населення) розподіл грошей між транзакційними витратами та їх збереженням зміщується в бік зростання частки транзакційних витрат за рахунок збільшення попиту на згадані цінності.
       2) Відсутність достатньо розвиненої інфраструктури грошового й фінансового ринків призводить до того, що фізичні та юридичні особи фізично не можуть зберігати гроші безпосередньо у формі спекулятивних залишків (фінансових активів) – акцій, облігацій, інших видів цінних паперів. Тут спрацьовує ефект заміщення багатства: гроші розміщуються у високоліквідні товари ювелірні і мистецькі вироби, нерухомість, інші цінності, що виконують функцію гарантованого резерву багатства і в разі необхідності легко реалізуються. стимулом формування такого резерву є й інфляційне знецінення грошових збережень. Таку ж природу має нагромадження коштів в іноземній валюті, якав даному випадку заміщує національні грошові одиниці насамперед у їхній функції засобу нагромадження.
       3) В умовах інтенсивного розвитку інфляційних процесів істотно послаблюється не лише функція нагромадження грошей, а й еластичність їх попиту до змін ставки банківського відсотка, а також відсотка на вклади населення в ощадний банк . За цих умов збереження грошей для використання з транзакційною метою та їх відповідний тиск на попит товарів також зростає.
       Власник грошей, вирішуючи питання про формування портфеля, намагається забезпечити собі максимальну вигоду через альтернативний вибір між різними формами багатства, до числа яких належить і грошовий компонент (МD). Згідно портфельних теорій, потреба в грошах визначається відносною привабливістю різних видів активів. Вона залежить від ступеня ризику і рівня доходу, пов”язаних з кожним з цих видів накопичення, а також від загальної суми активів. Наприклад, функцію попиту на гроші можна представити так:
       

        (M/P) d = f(r b , r c , P, h, Y), 

       де (M/P)d– сума реальних залишків; rb– очікувана норма доходу (відсотка) від облігацій; rc– очікувана норма доходу (дивіденду) від акцій; Р – очікувана динаміка цін; h – очікувані результати інвестицій у “людський капітал” (витрати на освіту, кваліфікацію тощо); У – фізична величина кінцевого продукту або ревальний доход.7
       Необхідно зважати і на динамізм економічного життя – приватизацію днржавних підприємств, їх корпоратизацію, приватизацію землі та інші процеси, що розвиваються протягом останнього часу в Україні. Їх поглиблення сприяє повнішій реалізації загальновизначених для ринкової економіки принципів грошових відносин, в тому числі й формуванню гошового попиту.
        Формування грошового попиту в Україні. 
       Маємо такі дані за 1990-1996 рр. (кількісні показники подано у пострадянських карбованцях через брак даних у гривнях):
       Табл.1.
       



 
       Рік
 
       Номінальний
       ВВП,
       млрд.пострад.
       рубл
 
       ІСЦ, % зміни
       (1990 р = 1)
 
       Грошова маса,
       млрд.пострад.
       рубл
 
       % ставка
       рефінансування
       НБУ
 
       1990
 
       167,1
 
       -
 
       130
 
       -
 
       1991
 
       299,4
 
       3
 
       238
 
       -
 
       1992
 
       5032
 
       31
 
       2522
 
       80
 
       1993
 
       748495
 
       1696
 
       48150
 
       213
 
       1994
 
       1203769
 
       16809
 
       321570
 
       232
 
       1995
 
       5293310
 
       80137
 
       692996
 
       119
 
       1996
 
       7919000
 
       144432
 
       936400
 
       60


       
       Проаналізуємо формування попиту на гроші в Україні (1990-1996р) за допомогою багатофакторної регресійної моделі. Функція попиту на гроші має вигляд:

        М t /Р t =  b 0 R tb Y tb (M -1 /P -1 ) b e e , 

       де Мt--бажаний або довгостроковий попит на гроші,Rt–процентна ставка рефінансування, встановлена НБУ, Уt– номінальний ВНП, Рt– рівень цін.
       Для статистичної оцінки даної моделі перейдемо до логарифмічної моделі:8

        ln(М t /Р t ) = ln  b 0 +  b 1 lnY t +  b 2 ln (M -1 /P -1 ) +  b 3 lnR t +  e t.

       За даними табл.1 отримали такі результати:

        ln(М t /Р t ) = - 3,6654 +1,3lnY t + 0,5383ln (M -1 /P -1 ) – 0,1972lnR t +  e t.

       Значення коефіцієнта детермінації R2= 0.665, тому однозначного висновку про адекватність моделі дійсності робити не можна. Скристаємось критерієм Фішера. Табличне значення Fкр= 9,28 (при рівні значимостіa= 5%), розраховане значення F = 27,64, тобто можна стверджувати, що коефіцієнтиbі(і = 1,3) статистично значимі. Отримані дані свідчать про пряму залежність попиту на гроші від доходу та про обернену залежність від ставки відсотка, що підтведжує кейнсіанську теорію доходу та відсотка.

Страница 2, всего страниц: 4
1 2 3 4 




Теория спроса на деньги и подтверждение их украинской действительностью. Реферат: [База экономических рефератов], 19.03.2006.

Проекты: Экономика и управление | Право | Бухгалтерский учет и налоги |